The Nativity of the Most Holy Theotokos
The Dawn of Our Salvation
On Tuesday, September 8, the Church celebrates the Nativity of the Most Holy Theotokos, the birth of Mary, the Mother of our Lord Jesus Christ.
It is a beautiful feast of joy, but also a feast filled with mystery. The Gospel does not tell us the story of Mary’s birth. Yet the Church has celebrated it from ancient times because Mary’s birth belongs to the beginning of God’s plan to restore His creation.
The Church sings:
“Your Nativity, O Virgin Mother of God, has proclaimed joy to all the world, for from you has dawned the Sun of Righteousness, Christ our God.”
Mary is the dawn.
Christ is the Sun.
Her birth announces that the long night will not last forever.
A garden prepared by God
To understand the beauty of this feast, we can go back to the beginning.
God placed Adam in the Garden of Eden to cultivate it and care for it. Humanity was entrusted with God’s beautiful creation. But through disobedience, Adam and Eve lost Paradise. Sin entered the world, and with sin came death.
Yet God did not abandon His creation.
He began preparing the way for its restoration.
And here the Church gives us a beautiful image in her prayers to the Theotokos: Mary is a garden, a paradise planted by God, in which the Tree of Life grows.
From this garden comes forth Christ.
The first garden was the place where humanity lost the way to the Tree of Life. The garden of Mary becomes the place where the Tree of Life begins to grow again.
Mary receives the Word of God, and from her the eternal Word takes flesh.
The New Eve and the New Adam
The Church sees Mary as the New Eve.
Eve heard the word that led humanity away from God. Mary hears God’s word and responds:
“Let it be done to me according to your word.”
Her humble “yes” becomes part of God’s great “yes” to humanity.
And the Son whom she bears is the New Adam.
The first Adam was placed in a garden to care for creation. And then, at the Resurrection, Christ appears in another garden.
Mary Magdalene sees Him but does not recognize Him. She thinks He is the gardener.
Perhaps, in a beautiful Christian meditation, she was not entirely wrong.
Christ, the New Adam, has entered the garden again.
But this time He has not come merely to cultivate the earth.
He has come to restore creation itself.
From the tree to the Tree of Life
The first Adam’s disobedience brought death through the tree.
Christ’s obedience upon the wood of the Cross brings life.
The Cross becomes for us the Tree of Life.
And the risen Christ does not keep this life for Himself. He gives Himself to us.
He tells us:
“Whoever eats my flesh and drinks my blood has eternal life… Whoever eats my flesh and drinks my blood remains in me and I in him.”
At every Divine Liturgy, we approach the Holy Gifts and receive the Body and Blood of the risen Christ.
The Fruit of Life is no longer something humanity must reach for.
It is given to us.
And it is given to us through Christ.
Why Mary’s birth matters
This is why the Nativity of the Theotokos is not simply a celebration of Mary’s birthday.
It is a celebration of God’s faithfulness.
God did not forget humanity after the Fall.
He did not abandon His creation.
He continued His work quietly and patiently until, in the fullness of time, Mary was born—the one who would freely say yes to God and become the Mother of His Son.
Her birth is the beginning of a new dawn.
As the Church sings, “Today is the beginning of our salvation.”
The darkness will not have the final word.
Death will not have the final word.
The tomb will not have the final word.
Christ will.
A feast of hope
Perhaps this is what Mary gives us most beautifully: hope.
God can begin something wonderful in what appears small and ordinary.
A child is born.
A family rejoices.
A young woman says yes to God.
And through that humble beginning, the Savior of the world enters our humanity.
So on this feast, let us rejoice with Joachim and Anna. Let us rejoice with the Mother of God. And above all, let us rejoice in the Son whom she brings into the world.
The garden is prepared.
The dawn has appeared.
The Tree of Life has grown.
And its Fruit is Christ, who gives life to the world.
Please join us this Tuesday, September 8, at 7:00 PM at Saint Nicholas Ukrainian Catholic Church as we celebrate the Nativity of the Most Holy Theotokos.
Come and rejoice with us.
Come and stand at the dawn.
And with Mary, let us always turn our hearts toward her Son, Jesus Christ, the Sun of Righteousness, the New Adam, and the Giver of eternal life.
Різдво Пресвятої Богородиці
Сад, у якому проростає Дерево Життя
8 вересня Церква радісно святкує Різдво Пресвятої Богородиці.
Це тихе, але велике свято. Народжується Дитя, про яке Євангеліє ще нічого не розповідає. А Церква вже співає:
«Різдво Твоє, Богородице Діво, радість звістило всій вселенній…»
Чому така радість?
Бо з народженням Марії починає світати світанок нашого спасіння.
Сад, приготовлений Богом
Щоб відчути красу цього свята, треба повернутися до початку.
Бог оселив людину в раю і поставив Адама обробляти та доглядати сад. Йому було довірено Боже творіння.
Але через непослух людина втратила рай. Плід забороненого дерева приніс у світ гріх і смерть, і шлях до Дерева Життя був закритий.
Та Бог не залишив людину.
Він почав готувати новий сад.
У молитвах і піснеспівах Церкви Богородицю називаємо раєм, насадженим Богом, садом, у якому проростає Дерево Життя.
Цим Деревом є Христос.
З Марії приймає людське тіло Предвічне Слово.
Те, що було втрачено в першому раю, починає відновлюватися.
Нова Єва
Церква бачить у Марії Нову Єву.
Єва почула слово, яке відвело людину від Бога.
Марія почула слово Боже і відповіла:
«Нехай мені станеться за твоїм словом».
Одне «так» людини Богові — і Слово стало тілом.
Тому сьогодні ми святкуємо не просто народження великої жінки. Ми святкуємо початок тієї дороги, якою Бог приходить до нас у Христі.
Марія — світанок.
Христос — Сонце Правди.
Сад Воскресіння
І знову зустрічаємо сад.
Вранці після Воскресіння Марія Магдалина стоїть біля порожнього гробу. Вона бачить Ісуса, але не впізнає Його. Думає, що перед нею садівник.
Можливо, вона була не такою вже й далекою від правди.
Першому Адамові був довірений сад першого творіння.
Христос, Новий Адам, приходить у сад Воскресіння, щоб відновити те, що було втрачене.
Перше дерево стало свідком людського непослуху.
Дерево Хреста стає свідком Христової любові та послуху.
І Хрест стає для нас Деревом Життя.
Плід, який дає життя
Але Христос не залишає нам лише спогад про життя.
Він дає нам Себе.
Він говорить:
«Хто їсть Моє тіло і п’є Мою кров, той має життя вічне… хто їсть Моє тіло і п’є Мою кров, той у Мені перебуває, і Я в ньому».
На кожній Божественній Літургії ми приступаємо до Святих Таїн і приймаємо Тіло і Кров воскреслого Христа.
Плід Дерева Життя вже не треба шукати.
Він дарується нам.
Не як те, що ми самі можемо здобути, а як дар Божої любові.
Світанок надії
Тому Різдво Богородиці — це свято великої надії.
Бог не забув людину.
Не залишив Свого творіння.
Не дозволив темряві сказати останнє слово.
У маленькому містечку народжується маленька Дитина.
І ніхто ще не бачить, що через Неї Бог готує світові найбільший Дар.
Сад приготовлений.
Дерево Життя проростає.
Світанок уже займається.
А з Марії сходить Христос — Сонце Правди, Той, хто смертю смерть подолав і дарував нам життя вічне.
Тож у цей день радіймо разом із Церквою і разом із Пресвятою Богородицею.
Бо там, де починається її земне життя, вже починає світати радість нашого спасіння.
Приходьте святкувати з нами
Запрошуємо вас цього вівторка, 8 вересня, о 7:00 вечора до церкви Святого Миколая, щоб разом відсвяткувати Різдво Пресвятої Богородиці.
Прийдімо з нашими родинами, з нашими радощами і турботами.
Прийдімо до цього світанку.
І разом із Марією звернімо наш погляд до Її Сина —
Ісуса Христа, Нового Адама, Дерева Життя і Подателя життя вічного.
